|
В Голосіївському парку відбувається справжня чортівня!
Могутні дерева-велетні, що розрослися густим та розкішним парком просто посеред Києва... Стежки, що в’ються безкінечними лабіринтами та губляться у зеленій гущі... Глибокі ставки, покриті лататтям – усе це славнозвісний Голосієвський парк, що розташований у південній частині міста Києва, у місцевості Голосіїв, вздовж проспекту 40-річчя Жовтня.
Територія парку є частиною залишку природного лісу, що колись з півдня оточував Київ. Всі люблять Голосіїво за густу рослинність, що влітку захищає від спеки, а взимку можна відчути себе, немов у засніженному лісі. Вдень тут гуляють молоді студенти, пенсіонери, мами з дітьми та колясками. А що відбувається тут вночі? Про це розповідають очевидці, а ми можемо самі вирішувати – вірити чи ні.
В березні три студентки після пар на ВДНХ вирішили прогулятись дорогою додому в Голосіївському. Йшли вони поволі, розмовляючи про те, про се, не помітили, що вже почало сіріти. Згодом, дівчата вирішили, що непогано би вже розвернутись та прямувати до виходу з парку. Зайшли вони досить далеко і йти назад довелось швидко, бо вже стемніло. Дівчата приблизно знали, де вихід та не хвилювались, що можна заблукати. Пройшло десь сорок хвилин, а студентки все не могли вибратись із парку. Їм усе здавалось, що ходять вони по тим самим стежкам і вийти з цього зачаклованого кола неможливо. При цьому, звідусіль доносились дивні і досить страшні звуки гарчання та зітхання. Дівчата були до смерті налякані, телефони не вловлювали зв’язок. Знайшли їх трьох біля виходу з парку зранку, вони розгублено стояли біля виходу з парку на газоні, під деревом. Дівчата декілька днів ні з ким не розмовляли, і десь через тиждень наважились розповісти побачене.
Ситуацію прокомментував спеціаліст-біоенергетик та парапсихолог Володимир. Він стверджує, що на деяких енергетично сильних місцевостях при певному положенні Місяця відносно Землі, відчиняються двері у вимір паралельної реальності. При цьому людина, що знаходиться в той момент на цій місцевості бачить зовсім не те, що є насправді. Також він говорить, що, швидше за все, дівчата насправді знаходились десь біля виходу з парку, і не могли вибратись саме через бар’єр, що створювався паралельним виміром.
Ще декілька хлопців – студентів стверджують, що ввечері влітку бачили біля Оріхуватських ставків химерну білу фігуру жінки, яка рухалась спочатку уздовж берега, а потім почала ходити по поверхні води, після чого вони перестрашились та втекли. Про цю ж дивну постать розповідали десь рік тому пара риболовів, які також ввечері сиділи на березі ставка і дуже сильно злякались, побачивши жінку, що ходила по воді та згодом розчинилась у повітрі .
Наш експерт Володимир пов’язує і цю ситуацію з паралельним виміром, цього разу зі світом духів. Швидше за все, це душа утопальниці, що раз за разом проходить свій шлях до смерті. Інколи в цей момент паралельна реальність нашаровується на нашу і ми починаємо бачити нез’ясовні речі. Біоенергетик каже, що такі речі трапляються в місцях геотектонічних розломів, енергетика яких є дуже сильною та некерованою.
Хочете вірте, хочете ні, та наші очевидці дійсно бачили дещо дивне та химерне. Можливо, це були підступи їх розуму, чи масові галюцинації, або ж історії, якими нас лякали в дитинстві стають реальністю? Тож, гуляючи в Голосіїському парку, старайтесь дотримуватись однієї поради: не баріться після приходу темряви!
|
|
|
